родич —
[родиеч] -ча, ор. -чем, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. родиеч'і, родиеч'іў два родиеч'і
Орфоепічний словник української мови
родич —
-а, ч. 1》 кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь. || ірон. 2》 перен. Той, хто має однакові з ким-небудь думки, риси характеру і т. ін., схожий чимсь на когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
родич —
РО́ДИЧ, а, ч. 1. кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь. – Що воно за люди? – поспитала Христя в Кирила .. – Вони якісь мені далекі родичі доводяться...
Словник української мови у 20 томах
родич —
Батько
Словник застарілих та маловживаних слів
родич —
бі́дний ро́дич. Хто-небудь нещасний, невлаштований. — Та що казать, коли ви усе це самі знаєте, тільки прикидаєтеся бідним родичем, я мусила б покликати вас до себе в кабінет, викласти всі папери (В. Дрозд).
Фразеологічний словник української мови
родич —
РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм., КРЕВНЯ́К діал., СВОЯ́К розм. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко.
Словник синонімів української мови
родич —
РО́ДИЧ, а, ч. 1. кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь. — Що воно за люди? — поспитала Христя в Кирила..
Словник української мови в 11 томах
родич —
Родич, -ча м. 1) Родственникъ. МВ. І. 14. Чуб. V. 1156. Мет. 252. Багато родичів, та нігде пообідать. Ном. № 9338. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники. Ном. № 9350. 2) Родитель. Мали родичі сина. Гн. II. 67.
Словник української мови Грінченка