родовище

РОДО́ВИЩЕ, а, с., яке, чого. Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості.

Обрисувались лінії дивовижних озер, коронами спалахували діамантові родовища (Стельмах, Хліб.., 1959, 156);

— Наше завдання не тільки відшукати родовища золота, але й описати ті глухі закутки сахалінської тайги (Донч., III, 1956, 204);

*Образно. Величезну кількість пісень останнім часом записано фольклористами РРФСР, України, Білорусії. Все це свідчить про багатющі, справді невичерпні родовища слов’янської народної пісні (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 17).

Значення в інших словниках

1. родовище — родо́вище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. родовище — (руд) поклади, жм. зложище, (золота) розсипище, розсипи.  Словник синонімів Караванського
3. родовище — -а, с., яке, чого. Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. родовище — РОДО́ВИЩЕ, а, с. Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості. Обрисувались лінії дивовижних озер, коронами спалахували діамантові родовища (М.  Словник української мови у 20 томах
5. родовище — РОДО́ВИЩЕ (скупчення корисних копалин), ПО́КЛАД перев. мн., ЗЛО́ЖИЩЕ розм. Із рюкзака гранчасту скалку сизу бере геолога рука: — Це, знаєте, залізо. Знайшли родовище (І. Гончаренко); — Ми вивчали Синє море з погляду геологічного.  Словник синонімів української мови