родовище

РОДО́ВИЩЕ (скупчення корисних копалин), ПО́КЛАД перев. мн., ЗЛО́ЖИЩЕ розм. Із рюкзака гранчасту скалку сизу бере геолога рука: — Це, знаєте, залізо. Знайшли родовище (І. Гончаренко); — Ми вивчали Синє море з погляду геологічного. Вивчали і географію його флори та фауни, шукали поклади. Знайшли кам'яне вугілля (З. Тулуб); Пан Мамай на тую могилу дуже вповав, бо Йван Іваненко саме там сподівався знайти селітряні зложища (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. родовище — родо́вище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. родовище — (руд) поклади, жм. зложище, (золота) розсипище, розсипи.  Словник синонімів Караванського
3. родовище — -а, с., яке, чого. Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. родовище — РОДО́ВИЩЕ, а, с. Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості. Обрисувались лінії дивовижних озер, коронами спалахували діамантові родовища (М.  Словник української мови у 20 томах
5. родовище — РОДО́ВИЩЕ, а, с., яке, чого. Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості. Обрисувались лінії дивовижних озер, коронами спалахували діамантові родовища (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах