роділля

РОДІ́ЛЛЯ, і, ж. Жінка, яка народжує або щойно народила; породілля.

Вже синів його у артілі Звуть дідами, і раз у раз — Кожний рік — невістки-роділлі Носять правнуків на показ (Вирган, В розп. літа, 1959, 61);

Допомога роділлям.

Значення в інших словниках

1. роділля — роді́лля іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. роділля — -і. Жінка, яка народжує або щойно народила; породілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роділля — РОДІ́ЛЛЯ, і, ж. Жінка, яка народжує або щойно народила; породілля. Вже синів його у артілі Звуть дідами, і раз у раз – Кожний рік – невістки-роділлі Носять правнуків на показ (І. Вирган); Допомога роділлям.  Словник української мови у 20 томах
4. роділля — ПОРОДІ́ЛЛЯ (жінка, яка народжує або щойно народила), РОДІ́ЛЛЯ, ПОЛІ́ЖНИЦЯ розм. В хаті Бондаря метушаться Югина і баба-пупорізка, яка саме кладе в постіль породіллі шматок заліза, щоб усяке врочення йшло на залізо, а не на дитину (М.  Словник синонімів української мови
5. роділля — Роді́лля, -лі, -лею; -ді́ллі, роді́ль  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. роділля — Роділля, -лі ж. Роженица. Уман. у. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить. Мнж. 155.  Словник української мови Грінченка