Жінка, яка народжує або щойно народила; породілля.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
роділля —
роді́лля іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
роділля —
РОДІ́ЛЛЯ, і, ж. Жінка, яка народжує або щойно народила; породілля. Вже синів його у артілі Звуть дідами, і раз у раз – Кожний рік – невістки-роділлі Носять правнуків на показ (І. Вирган); Допомога роділлям.
Словник української мови у 20 томах
роділля —
ПОРОДІ́ЛЛЯ (жінка, яка народжує або щойно народила), РОДІ́ЛЛЯ, ПОЛІ́ЖНИЦЯ розм. В хаті Бондаря метушаться Югина і баба-пупорізка, яка саме кладе в постіль породіллі шматок заліза, щоб усяке врочення йшло на залізо, а не на дитину (М.
Словник синонімів української мови
роділля —
РОДІ́ЛЛЯ, і, ж. Жінка, яка народжує або щойно народила; породілля. Вже синів його у артілі Звуть дідами, і раз у раз — Кожний рік — невістки-роділлі Носять правнуків на показ (Вирган, В розп. літа, 1959, 61); Допомога роділлям.
Словник української мови в 11 томах
роділля —
Роділля, -лі ж. Роженица. Уман. у. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить. Мнж. 155.
Словник української мови Грінченка