роділля
ПОРОДІ́ЛЛЯ (жінка, яка народжує або щойно народила), РОДІ́ЛЛЯ, ПОЛІ́ЖНИЦЯ розм. В хаті Бондаря метушаться Югина і баба-пупорізка, яка саме кладе в постіль породіллі шматок заліза, щоб усяке врочення йшло на залізо, а не на дитину (М. Стельмах); Вже синів його у артілі Звуть дідами, і раз у раз — Кожний рік — невістки-роділлі Носять правнуків на показ (І. Вирган); Великі страдницькі очі глянули на нього променистим, потойбічним поглядом, яким завжди дивляться поліжниці (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови