розверзати

РОЗВЕРЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВЕ́РЗНУТИ, ну, неш і РОЗВЕ́РЗТИ, зу, зеш, док., перех., ритор. Широко розкривати, розсовувати що-небудь.

*Образно. Провалювалася [Гізела] в невідомість — глибше й глибше. Темні прірви тривоги розверзали свої гудучі порожнечі, і вона летіла вниз і вниз (Загреб., Шепіт, 1966, 320);

— Зміюко ти, змія! Вже скоро твій кінець!.. Уже із тьми гієна розверзла пащеку на тебе огняну… (Сос., II, 1958, 465).

Значення в інших словниках

1. розверзати — розверза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розверзати — -аю, -аєш, недок., розверзнути, -ну, -неш і розверзти, -зу, -зеш, док., перех., ритор. Широко розкривати, розсовувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розверзати — РОЗВЕРЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВЕ́РЗНУТИ, ну, неш і РОЗВЕ́РЗТИ, зу, зеш, док., що, книжн. Широко розкривати, розсовувати що-небудь. – Зміюко ти, змія! Вже скоро твій кінець!.. Уже із тьми гієна розверзла пащеку на тебе огняну... (В.  Словник української мови у 20 томах