Словник української мови в 11 томах

розвірчуватися

РОЗВІ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗВЕРТІ́ТИСЯ, ти́ться, док.

1. Обертаючись, послаблюючись, розкручуватися.

2. Розширюватися під час обробки яким-небудь інструментом (про отвір).

3. Те саме, що розгорта́тися 2.

4. Те саме, що розкру́чуватися 2.

5. тільки недок. Пас. до розві́рчувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розвірчуватися — розві́рчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розвірчуватися — -ується, недок., розвертітися, -титься, док. 1》 Обертаючись, послаблюючись, розкручуватися. 2》 Розширюватися під час обробки яким-небудь інструментом (про отвір). 3》 Те саме, що розгортатися 2). 4》 Те саме, що розкручуватися 2). 5》 тільки недок. Пас. до розвірчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвірчуватися — РОЗВІ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗВЕРТІ́ТИСЯ, ти́ться, док. 1. Обертаючись, послаблюючись, розкручуватися. Клубок легко розвірчувався. 2. Розширюватися під час обробки яким-небудь інструментом (про отвір). Отвір розвертівся до потрібного розміру.  Словник української мови у 20 томах