Словник української мови в 11 томах

розгуторити

РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розгуторити — розгуто́рити дієслово доконаного виду розговоритися діал.  Орфографічний словник української мови
  2. розгуторити — -рю, -риш, док., діал. Те саме, що розгуторитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгуторити — РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший [міцнішій] був (Є. Гребінка).  Словник української мови у 20 томах
  4. розгуторити — Розгуторити, -рю, -риш гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.  Словник української мови Грінченка