РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
розгуторити —
розгуто́рити дієслово доконаного виду розговоритися діал.
Орфографічний словник української мови
розгуторити —
-рю, -риш, док., діал. Те саме, що розгуторитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розгуторити —
РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший [міцнішій] був (Є. Гребінка).
Словник української мови у 20 томах
розгуторити —
Розгуторити, -рю, -риш гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Словник української мови Грінченка