розгуторити

Значення в інших словниках

1. розгуторити — розгуто́рити дієслово доконаного виду розговоритися діал. Орфографічний словник української мови
2. розгуторити — -рю, -риш, док., діал. Те саме, що розгуторитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розгуторити — РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший [міцнішій] був (Є. Гребінка). Словник української мови у 20 томах
4. розгуторити — Розгуторити, -рю, -риш гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375. Словник української мови Грінченка