розгуторити
РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал.
Те саме, що розгуто́ритися.
Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший [міцнішій] був (Є. Гребінка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгуторити — розгуто́рити дієслово доконаного виду розговоритися діал. Орфографічний словник української мови
- розгуторити — -рю, -риш, док., діал. Те саме, що розгуторитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгуторити — РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися. Словник української мови в 11 томах
- розгуторити — Розгуторити, -рю, -риш гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375. Словник української мови Грінченка