1. Орфографічний словник української мови

розгуторити

розгуто́рити

дієслово доконаного виду

розговоритися

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгуторити — -рю, -риш, док., діал. Те саме, що розгуторитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгуторити — РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший [міцнішій] був (Є. Гребінка). Словник української мови у 20 томах
  3. розгуторити — РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися. Словник української мови в 11 томах
  4. розгуторити — Розгуторити, -рю, -риш гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375. Словник української мови Грінченка