розгуторити

розгуто́рити

-рю, -риш, док., діал.

Те саме, що розгуторитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгуторити — розгуто́рити дієслово доконаного виду розговоритися діал. Орфографічний словник української мови
  2. розгуторити — РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший [міцнішій] був (Є. Гребінка). Словник української мови у 20 томах
  3. розгуторити — РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися. Словник української мови в 11 томах
  4. розгуторити — Розгуторити, -рю, -риш гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375. Словник української мови Грінченка