розжалувати

РОЗЖА́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Позбавити кого-небудь попереднього звання, чину.

— Три тижні ходив у єфрейторах. А потім мене розжалували (Мушк., День.., 1967, 67);

// Понизити на посаді; позбавити попередньої посади.

З козачків розжалували його в пастухи (Мирний, IV, 1955, 169).

Значення в інших словниках

1. розжалувати — розжа́лувати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розжалувати — -ую, -уєш, док., перех., заст. Позбавити кого-небудь попереднього звання, чину. || Понизити на посаді; позбавити попередньої посади.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розжалувати — див. деградувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. розжалувати — РОЗЖА́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., кого, заст. Позбавити кого-небудь попереднього звання, чину. – Три тижні ходив у єфрейторах. А потім мене розжалували (Ю. Мушкетик); // Понизити на посаді; позбавити попередньої посади. З козачків розжалували його в пастухи (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах