розкарячено

РОЗКАРЯ́ЧЕНО, присл., розм. Незграбно вигинаючи ноги.

Щосили штовхнув [Сивоок] Ситника, аж той поточився і розкарячено сів на землю (Загреб., Диво, 1968, 50).

Значення в інших словниках

1. розкарячено — розкаря́чено прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкарячено — присл., розм. Незграбно вигинаючи ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкарячено — РОЗКАРЯ́ЧЕНО, присл., розм. Незграбно вигинаючи ноги. Щосили штовхнув [Сивоок] Ситника, аж той поточився і розкарячено сів на землю (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах