розклепувати

РОЗКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛЕПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. техн. Розплющувати щось ударами молота, чого-небудь важкого.

При заклепуванні холодну чи нагріту заклепку вводять у підготовлений отвір.., потім ударами молотка.. розклепують виступаючий кінець стержня і формують замикаючу головку (Практ. з машинозн.., 1957, 166);

Якщо ножиці не ріжуть, а мнуть жерсть, то це показує, що між лезами утворився зазор. Щоб усунути його, треба щільніше затягти центральний гвинт або розклепати кінці осі ножиць (Монтаж і ремонт.., 1956, 65).

2. техн. Роз’єднувати які-небудь деталі, виймаючи заклепки.

3. перен., розм. Розповідати, не тримаючи чого-небудь у таємниці.

— Геть! Не в’язни, осоружний! — скрикнула мати і сердито подивилась на сина. — Хіба ніхто не знає, який ти брехун? І не пізнав, а кажеш, а зараз розклепав усе (Мирний, III, 1954, 355).

Значення в інших словниках

1. розклепувати — розкле́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розклепувати — -ую, -уєш, недок., розклепати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 тех. Розплющувати щось ударами молота, чого-небудь важкого. 2》 тех. Роз'єднувати які-небудь деталі, виймаючи заклепки. 3》 перен., розм. Розповідати, не тримаючи чого-небудь у таємниці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розклепувати — РОЗКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛЕПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. техн. Розплющувати щось ударами молота, чого-небудь важкого. При заклепуванні холодну чи нагріту заклепку вводять у підготовлений отвір.., потім ударами молотка ..  Словник української мови у 20 томах
4. розклепувати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови