розклепувати

РОЗКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛЕПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. техн. Розплющувати щось ударами молота, чого-небудь важкого.

При заклепуванні холодну чи нагріту заклепку вводять у підготовлений отвір.., потім ударами молотка .. розклепують кінець стержня і формують головку (з навч. літ.);

Якщо ножиці не ріжуть, а мнуть жерсть, то це показує, що між лезами утворилася щілина. Щоб усунути її, треба щільніше затягти центральний гвинт або розклепати кінці осі ножиць (з навч. літ.).

2. техн. Роз'єднувати які-небудь деталі, виймаючи заклепки.

Можна було потай підпливати до ланцюгів, якими турки перегороджували Дніпро, й розклепувати їх .. човен весь ховався під водою, зверху стриміло тільки жлукто, в яке виглядав дозорець (Ю. Мушкетик).

3. перен., розм. Розповідати, не тримаючи чого-небудь у таємниці.

– Геть! Не в'язни, осоружний! – скрикнула мати і сердито подивилась на сина. – Хіба ніхто не знає, який ти брехун? І не пізнав, а кажеш, а зараз розклепав усе (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. розклепувати — розкле́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розклепувати — -ую, -уєш, недок., розклепати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 тех. Розплющувати щось ударами молота, чого-небудь важкого. 2》 тех. Роз'єднувати які-небудь деталі, виймаючи заклепки. 3》 перен., розм. Розповідати, не тримаючи чого-небудь у таємниці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розклепувати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. розклепувати — РОЗКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛЕПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. техн. Розплющувати щось ударами молота, чого-небудь важкого. При заклепуванні холодну чи нагріту заклепку вводять у підготовлений отвір.., потім ударами молотка..  Словник української мови в 11 томах