розкокошитися
РОЗКОКО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Почати проявляти смішну зарозумілість, запальність; розгарячитися.
— Візьміть його [козака]! — крикнув посіпакам пан обозний і, зовсім розкокошившись, горлав: — Чого ж ви стоїте? В’яжіть його! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 41).
Словник української мови (СУМ-11)