розкумекування

РОЗКУМЕ́КУВАННЯ, я, с., фам. Дія за знач. розкуме́кувати.

Хлібороби-нуждарі [з оповідання С. Васильченка «Мужицька арихметика»] поглинуті читанням, розкумекуванням шкільного задачника з арифметики (Рад. Укр., 8.I 1964, 3).

Значення в інших словниках

1. розкумекування — розкуме́кування іменник середнього роду фам.  Орфографічний словник української мови
2. розкумекування — -я, с., фам. Дія за знач. розкумекувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкумекування — РОЗКУМЕ́КУВАННЯ, я, с., фам. Дія за знач. розкуме́кувати. Хлібороби-нуждарі [з оповідання С. Васильченка “Мужицька арихметика”] поглинуті читанням, розкумекуванням шкільного задачника з арифметики (з газ.).  Словник української мови у 20 томах