Словник української мови в 11 томах

розкурити

РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкурити — розкури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкурити — див. розкурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розкурити — Розкури́ти, -курю́, -ку́риш, -ку́рять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)