розкурити

розкури́ти

див. розкурювати.

Значення в інших словниках

1. розкурити — розкури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати.  Словник української мови у 20 томах
3. розкурити — Розкури́ти, -курю́, -ку́риш, -ку́рять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати.  Словник української мови в 11 томах