розлюблятися

РОЗЛЮБЛЯ́ТИСЯ, я́ється і РОЗЛЮ́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЛЮБИ́ТИСЯ, лю́биться; мн. розлю́бляться; док., розм.

1. Те саме, що розлюбля́ти.

— Ох! дайте зілля мні [мені] напитись, Щоб серцю можна розлюбитись, Утихомиритись на час (Котл., І, 1952, 85).

2. тільки док. Перестати любити один одного.

Значення в інших словниках

1. розлюблятися — розлюбля́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розлюблятися — -яється і розлюблюватися, -юється, недок., розлюбитися, -любиться; мн. розлюбляться; док., розм. 1》 Те саме, що розлюбляти. 2》 тільки док. Перестати любити один одного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлюблятися — РОЗЛЮБЛЯ́ТИСЯ, я́ється і РОЗЛЮ́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЛЮБИ́ТИСЯ, лю́биться; мн. розлю́бляться; док., розм. 1. Те саме, що розлюбля́ти. – Ох! дайте зілля мні [мені] напитись, Щоб серцю можна розлюбитись, Утихомиритись на час (І.  Словник української мови у 20 томах