розмагнічуватися

РОЗМАГНІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМАГНІ́ТИТИСЯ, і́чуся, і́тишся, док.

1. тільки 3 ос. Втрачати магнітні властивості (про яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.).

Розмагнічується сталь.

2. перен., розм. Ставати бездіяльним, безвольним, пасивним; втрачати активність, енергію.

— Ну й згадуй на здоров’ячко,— грубо кинув він.— Тоді був такий настрій… Розмагнітився (Донч., V, 1957, 556).

3. тільки недок. Пас. до розмагні́чувати.

Значення в інших словниках

1. розмагнічуватися — розмагні́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розмагнічуватися — -уюся, -уєшся, недок., розмагнітитися, -ічуся, -ітишся, док. 1》 тільки 3 ос. Втрачати магнітні властивості (про яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.). 2》 перен., розм. Ставати бездіяльним, безвольним, пасивним; втрачати активність, енергію. 3》 тільки недок. Пас. до розмагнічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмагнічуватися — РОЗМАГНІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМАГНІ́ТИТИСЯ, і́чуся, і́тишся, док. 1. перен., розм. Ставати бездіяльним, безвольним, пасивним; втрачати активність, енергію. Розмагнічується сталь; – Ну й згадуй на здоров'ячко, – грубо кинув він.  Словник української мови у 20 томах