розмочений
РОЗМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмочи́ти.
Солоний чабак і кілька шматків розмоченого житнього сухаря вже лежали на столі (Добр., Очак. розмир, 1965, 125);
На плакаті був напис розмоченим хімічним олівцем (Смолич, Мир.., 1958, 168).
Словник української мови (СУМ-11)