1. Словник української мови в 11 томах

розмочений

РОЗМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмочи́ти.

Солоний чабак і кілька шматків розмоченого житнього сухаря вже лежали на столі (Добр., Очак. розмир, 1965, 125);

На плакаті був напис розмоченим хімічним олівцем (Смолич, Мир.., 1958, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмочений — розмо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розмочений — див. мокрий Словник синонімів Вусика
  3. розмочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмочити. || розмочено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмочений — РОЗМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмочи́ти. Ліхтарів не було, – тільки й світу на вулиці, що з тих віконечок. Ноги грузли в глині, розмоченій дощами (Б. Грінченко); Труп хитався, ганчірки перегнилої і дощами розмоченої одежі облітали з нього (Б. Словник української мови у 20 томах