розмочений
розмо́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розмочити.
|| розмочено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмочений — розмо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розмочений — див. мокрий Словник синонімів Вусика
- розмочений — РОЗМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмочи́ти. Ліхтарів не було, – тільки й світу на вулиці, що з тих віконечок. Ноги грузли в глині, розмоченій дощами (Б. Грінченко); Труп хитався, ганчірки перегнилої і дощами розмоченої одежі облітали з нього (Б. Словник української мови у 20 томах
- розмочений — РОЗМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмочи́ти. Солоний чабак і кілька шматків розмоченого житнього сухаря вже лежали на столі (Добр., Очак. розмир, 1965, 125); На плакаті був напис розмоченим хімічним олівцем (Смолич, Мир.., 1958, 168). Словник української мови в 11 томах