розмінник

РОЗМІ́ННИК, а, ч., спец. Апарат для розміну монет.

Щойно закінчено складання партії автоматичних розмінників монет для НДР (Рад. Укр., 21.I 1969, 6).

Значення в інших словниках

1. розмінник — розмі́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розмінник — -а, ч., спец. Апарат для розміну монет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмінник — РОЗМІ́ННИК, а, ч., спец. Апарат для розміну монет. Автоматичний розмінник монет.  Словник української мови у 20 томах