розмічальний

РОЗМІЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розмічання чого-небудь.

Вимірювальні і розмічальні інструменти треба систематично оглядати, ремонтувати їх при пошкодженні (Стол.-буд. справа, 1957, 96);

Навкруги степ, пісок. Осіння негода. Кілька тимчасових будиночків. На майданчику — розмічальні кілки (Веч. Київ, 10.II 1964, 3).

Значення в інших словниках

1. розмічальний — розміча́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розмічальний — -а, -е. Признач. для розмічання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмічальний — РОЗМІЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розмічання чого-небудь. Вимірювальні і розмічальні інструменти треба систематично оглядати, ремонтувати їх при пошкодженні (з навч. літ.); Навкруги степ, пісок. Осіння негода. Кілька тимчасових будиночків. На майданчику – розмічальні кілки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах