Великий тлумачний словник сучасної мови

розмічальний

розміча́льний

-а, -е.

Признач. для розмічання чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розмічальний — розміча́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розмічальний — РОЗМІЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розмічання чого-небудь. Вимірювальні і розмічальні інструменти треба систематично оглядати, ремонтувати їх при пошкодженні (з навч. літ.); Навкруги степ, пісок. Осіння негода. Кілька тимчасових будиночків. На майданчику – розмічальні кілки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. розмічальний — РОЗМІЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розмічання чого-небудь. Вимірювальні і розмічальні інструменти треба систематично оглядати, ремонтувати їх при пошкодженні (Стол.-буд. справа, 1957, 96); Навкруги степ, пісок. Осіння негода. Кілька тимчасових будиночків.  Словник української мови в 11 томах