розмічання

розміча́ння

-я, с.

Дія за знач. розмічати.

Значення в інших словниках

1. розмічання — розміча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розмічання — РОЗМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розміча́ти. Роботи з укладання водопровідних труб починають з розмічання осі траси трубопроводу (з наук. літ.); Розмічання виконують на розмічальній плиті, на якій розміщують розмічувану деталь (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розмічання — РОЗМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розміча́ти. Роботи по укладанню водопровідних труб починають з розмічання осі траси трубопроводу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 323); Розмічання виконують на розмічальній плиті, на якій розміщують розмічувану деталь (Практ. з машинозн., 1957, 30).  Словник української мови в 11 томах