Словник української мови в 11 томах

розорювати

РОЗО́РЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., РОЗОРА́ТИ, рю́, ре́ш, док., перех. Обробляти землю плугом, сохою; орати.

Сень на совість розорював.. поле (Горд., Дівчина.., 1954, 259);

// Орючи необроблювані землі, вводити їх у господарський обіг.

Йшли ешелони на схід, на південь — молодь їхала розорювати цілинні землі, будувати нові заводи (Шовк., Людина.., 1962, 320);

// Орючи, знищувати що-небудь.

Тисячі тракторів давно розорали межі і обніжки (Цюпа, Україна.., 1960, 168);

// Робити борозни плугом на поверхні грунту, на снігу.

Перед настанням весни сніг корисно розорювати через кожні 5-8 метрів (Хлібороб Укр., 2, 1964, 32).

РОЗО́РЮВАТИ² див. розоря́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розорювати — розо́рювати 1 дієслово недоконаного виду орати розо́рювати 2 дієслово недоконаного виду розоряти  Орфографічний словник української мови
  2. розорювати — I -юю, -юєш, недок., розорати, -рю, -реш, док., перех. Обробляти землю плугом, сохою; орати. || Орючи необроблювані землі, вводити їх у господарський обіг. || Орючи, знищувати що-небудь. || Робити борозни плугом на поверхні ґрунту, на снігу. II див. розоряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розорювати — РОЗО́РЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., РОЗОРА́ТИ, рю́, ре́ш, док., що. Обробляти землю плугом, сохою; орати. Сень на совість розорював .. поле (К. Гордієнко); Сьогодні, лише розорюючи ґрунти, люди переміщують масу землі (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. розорювати — ОРА́ТИ (обробляти землю плугом, ралом), ЗО́РЮВАТИ, ЗАО́РЮВАТИ, РОЗО́РЮВАТИ рідше, ПЛУ́ЖИТИ розм.; ДРЯ́ПАТИ зневажл., ШКРЯ́БАТИ розм. (мілко, абияк); ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ) (зі сл. пар, цілина, зяб); ЗЯБЛЮВА́ТИ (орати на зяб). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. розорювати — Розо́рювати, -рюю, -рюєш, -рює; розора́ти, -рю́, -зо́ре́ш, -зо́рю́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розорювати — Розорювати, -рюю, -єш сов. в. розорати, -рю́, -реш, гл. Распахивать, распахать. Ой висока полонина з вітром говорила, хиба ж її розорити, жито би родила. Шух. 1. 200.  Словник української мови Грінченка