розпалюваний

РОЗПА́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розпа́лювати.

В часи страхітливої національної польсько-української ворожнечі, розпалюваної буржуазією обох націй, він мав мужність без вагання подати дружню руку передовим українським письменникам (Рад. літ-во, 2, 1963, 145).

Значення в інших словниках

1. розпалюваний — розпа́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпалюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розпалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпалюваний — РОЗПА́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпа́лювати. Розпалюваний вогонь; Розпалювана ворожнеча.  Словник української мови у 20 томах