розпалювання

РОЗПА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́лювати.

Вентилятор розпалювання приводиться в рух електромотором (Автомоб., 1957, 106);

Імперіалістична реакція широко використовує шовінізм і расизм для розпалювання націоналістичних і расових конфліктів (Програма КПРС, 1961, 46).

Значення в інших словниках

1. розпалювання — розпа́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпалювання — -я, с. Дія за знач. розпалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпалювання — РОЗПА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́лювати. Жіноча стать до розпалювання вогню ходила в поле шукати різних трав .. Найголовніші з них були: іванів цвіт, лопух, богородська трава і ведмеже вухо (О. Воропай); Вентилятор розпалювання приводиться в рух електромотором (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах