розпаскуджуватися

РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПАСКУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Набувати поганих нахилів, звичок; розбещуватися, псуватися.

Юруш, розпаскудившись на панстві, не брався й за холодну воду (Н.-Лев., III, 1956, 303);

— Щось ти дуже розпаскудився могоричами. — Теж мені піп знайшовся! — не ображаючись, розсміявся Клим (Стельмах, II, 1962, 350).

Значення в інших словниках

1. розпаскуджуватися — розпаску́джуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розпаскуджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розпаскудитися, -джуся, -дишся, док., розм. Набувати поганих нахилів, звичок; розбещуватися, псуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпаскуджуватися — РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПАСКУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Набувати поганих нахилів, звичок; розбещуватися, псуватися. – Ну тебе, я раз у раз тільки розпаскуджуюсь коло тебе... (В.  Словник української мови у 20 томах