розпаскуджуватися
РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПАСКУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Набувати поганих нахилів, звичок; розбещуватися, псуватися.
Юруш, розпаскудившись на панстві, не брався й за холодну воду (Н.-Лев., III, 1956, 303);
— Щось ти дуже розпаскудився могоричами. — Теж мені піп знайшовся! — не ображаючись, розсміявся Клим (Стельмах, II, 1962, 350).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпаскуджуватися — розпаску́джуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розпаскуджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розпаскудитися, -джуся, -дишся, док., розм. Набувати поганих нахилів, звичок; розбещуватися, псуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпаскуджуватися — РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПАСКУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Набувати поганих нахилів, звичок; розбещуватися, псуватися. – Ну тебе, я раз у раз тільки розпаскуджуюсь коло тебе... (В. Словник української мови у 20 томах