1. Словник української мови в 11 томах

розпаскуджувати

РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Прищеплювати кому-небудь погані нахили, звички; розбещувати, псувати.

Він.. розпаскудив в селі моїх парафіян, бунтує людей проти мене… (Н.-Лев., IV, 1956, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпаскуджувати — розпаску́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпаскуджувати — -ую, -уєш, недок., розпаскудити, -джу, -диш, док., перех., розм. Прищеплювати кому-небудь погані нахили, звички; розбещувати, псувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпаскуджувати — РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, розм. 1. Прищеплювати кому-небудь погані нахили, звички; розбещувати, псувати. Він .. розпаскудив в селі моїх парафіян, бунтує людей проти мене... (І. Нечуй-Левицький). 2. що. Словник української мови у 20 томах
  4. розпаскуджувати — РОЗПУСКА́ТИ (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), РОЗБЕ́ЩУВАТИ, РОЗКЛАДА́ТИ, ПСУВА́ТИ, РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИ розм., РОЗТЛІВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови