1. Словник синонімів української мови

розпаскуджувати

РОЗПУСКА́ТИ (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), РОЗБЕ́ЩУВАТИ, РОЗКЛАДА́ТИ, ПСУВА́ТИ, РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИ розм., РОЗТЛІВА́ТИ розм. — Док.: розпусти́ти, розбе́стити, розкла́сти, зіпсува́ти, розпаску́дити, непутити розм. розтли́ти. — Бог нас покарає, що ми так дитину розпустили! (Марко Вовчок); — До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А. Шиян); — Ти навіть не уявляєш собі, як цей сотник у твоєму ж воєводстві розкладає людей (І. Ле); — Розпестила її доярка Ївга, — докірливо зітхає Леонтій. — Геть розпаскудила (І. Волошин); Багато нашого брата горілка непутить (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпаскуджувати — розпаску́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпаскуджувати — -ую, -уєш, недок., розпаскудити, -джу, -диш, док., перех., розм. Прищеплювати кому-небудь погані нахили, звички; розбещувати, псувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпаскуджувати — РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, розм. 1. Прищеплювати кому-небудь погані нахили, звички; розбещувати, псувати. Він .. розпаскудив в селі моїх парафіян, бунтує людей проти мене... (І. Нечуй-Левицький). 2. що. Словник української мови у 20 томах
  4. розпаскуджувати — РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Прищеплювати кому-небудь погані нахили, звички; розбещувати, псувати. Він.. розпаскудив в селі моїх парафіян, бунтує людей проти мене… (Н.-Лев., IV, 1956, 165). Словник української мови в 11 томах