РОЗПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплоди́ти.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
розплоджений —
розпло́джений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
розплоджений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплодити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розплоджений —
РОЗПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розплоди́ти. Відає вона [княгиня], що коли не тілом, то духом показує тобі господь все це, як твій вірний посів не був висушений спекою невірства, а дощем божої помочі розплоджений був многоплідно (з легенди).
Словник української мови у 20 томах