розплоджений

розпло́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розплодити.

Значення в інших словниках

1. розплоджений — розпло́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розплоджений — РОЗПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розплоди́ти. Відає вона [княгиня], що коли не тілом, то духом показує тобі господь все це, як твій вірний посів не був висушений спекою невірства, а дощем божої помочі розплоджений був многоплідно (з легенди).  Словник української мови у 20 томах
3. розплоджений — РОЗПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплоди́ти.  Словник української мови в 11 томах