розплоджений

РОЗПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розплоди́ти.

Відає вона [княгиня], що коли не тілом, то духом показує тобі господь все це, як твій вірний посів не був висушений спекою невірства, а дощем божої помочі розплоджений був многоплідно (з легенди).

Значення в інших словниках

1. розплоджений — розпло́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розплоджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплодити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розплоджений — РОЗПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплоди́ти.  Словник української мови в 11 томах