розплоджуватися

РОЗПЛО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПЛОДИ́ТИСЯ, о́диться, док.

1. Розводитися, розмножуватися у великій кількості (перев. про тварин).

Вонюча бузина розкорінялася-розплоджувалася на волі (Мирний, IV, 1955, 205);

На родючому грунті.. більше розплоджується різних хробачків та комах, від яких жиріють коропи (Донч., І, 1956, 59);

З жалем поглядали колгоспники на велике болото, на якому швидко розплодилися малярійні комарі (Мокр., Сто.., 1961, 72);

// розм. Народжуватися у великій кількості (про людей).

— Енею годі вже журитись, Од його має розплодитись Великий і завзятий рід (Котл., І, 1952, 155);

Ви скаржитесь: — Тісно тепер на землі, Надміру, мовляв, розплодилось людей… (Воскр., З перцем!, 1957, 238).

2. перен., розм. Збільшуватися, з’являтися у великій кількості (перев. про щось небажане).

— Ізнов розплодилась вельможна шляхта поміж миром! Да нам не вперше викопувати сей бур’ян по Вкраїні! (П. Куліш, Вибр., 1969, 115).

Значення в інших словниках

1. розплоджуватися — розпло́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розплоджуватися — -ується, недок., розплодитися, -одиться, док. 1》 Розводитися, розмножуватися у великій кількості (перев. про тварин). || розм. Народжуватися у великій кількості (про людей). 2》 перен., розм. Збільшуватися, з'являтися у великій кількості (перев. про щось небажане).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розплоджуватися — Розроджуватися, розродитися, порозроджуватися, див. множитися  Словник чужослів Павло Штепа
4. розплоджуватися — РОЗПЛО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПЛОДИ́ТИСЯ, о́диться, док. 1. Розводитися, розмножуватися у великій кількості (перев. про тварин). Вонюча бузина розкорінялася-розплоджувалася на волі (Панас Мирний); На родючому ґрунті ..  Словник української мови у 20 томах
5. розплоджуватися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл.  Словник синонімів української мови
6. розплоджуватися — Розпло́джуватися, -джуюся, -джуєшся; розплоди́тися, -джу́ся, -дишся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)