Орфографічний словник української мови

розплоджуватися

розпло́джуватися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розплоджуватися — -ується, недок., розплодитися, -одиться, док. 1》 Розводитися, розмножуватися у великій кількості (перев. про тварин). || розм. Народжуватися у великій кількості (про людей). 2》 перен., розм. Збільшуватися, з'являтися у великій кількості (перев. про щось небажане).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розплоджуватися — Розроджуватися, розродитися, порозроджуватися, див. множитися  Словник чужослів Павло Штепа
  3. розплоджуватися — РОЗПЛО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПЛОДИ́ТИСЯ, о́диться, док. 1. Розводитися, розмножуватися у великій кількості (перев. про тварин). Вонюча бузина розкорінялася-розплоджувалася на волі (Панас Мирний); На родючому ґрунті ..  Словник української мови у 20 томах
  4. розплоджуватися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл.  Словник синонімів української мови
  5. розплоджуватися — Розпло́джуватися, -джуюся, -джуєшся; розплоди́тися, -джу́ся, -дишся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розплоджуватися — РОЗПЛО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПЛОДИ́ТИСЯ, о́диться, док. 1. Розводитися, розмножуватися у великій кількості (перев. про тварин). Вонюча бузина розкорінялася-розплоджувалася на волі (Мирний, IV, 1955, 205); На родючому грунті..  Словник української мови в 11 томах