розпуджувати

РОЗПУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., РОЗПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь.

Як ітиме купка дівчат, так треба кинутись на них, розпудити їх (Кв.-Осн., II, 1956, 239);

// Звільняти з посад.

Завтра став інший старшинувати і — розпудить усіх старих служак (Мирний, V, 1955, 418).

Значення в інших словниках

1. розпуджувати — розпу́джувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розпуджувати — -джую, -джуєш, недок., розпудити, -джу, -диш, док., перех., діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. || Звільняти з посад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпуджувати — РОЗПУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., РОЗПУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. Як ітиме купка дівчат, так треба кинутись на них, розпудити їх (Г. Квітка-Основ'яненко); // Звільняти з посад. Завтра став інший старшинувати і – розпудить усіх старих служак (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах