розпуджувати
РОЗПУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., РОЗПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь.
Як ітиме купка дівчат, так треба кинутись на них, розпудити їх (Кв.-Осн., II, 1956, 239);
// Звільняти з посад.
Завтра став інший старшинувати і — розпудить усіх старих служак (Мирний, V, 1955, 418).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпуджувати — розпу́джувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- розпуджувати — -джую, -джуєш, недок., розпудити, -джу, -диш, док., перех., діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. || Звільняти з посад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпуджувати — РОЗПУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., РОЗПУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. Як ітиме купка дівчат, так треба кинутись на них, розпудити їх (Г. Квітка-Основ'яненко); // Звільняти з посад. Завтра став інший старшинувати і – розпудить усіх старих служак (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах