1. Орфографічний словник української мови

розпуджувати

розпу́джувати

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпуджувати — -джую, -джуєш, недок., розпудити, -джу, -диш, док., перех., діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. || Звільняти з посад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпуджувати — РОЗПУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., РОЗПУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. Як ітиме купка дівчат, так треба кинутись на них, розпудити їх (Г. Квітка-Основ'яненко); // Звільняти з посад. Завтра став інший старшинувати і – розпудить усіх старих служак (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. розпуджувати — РОЗПУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., РОЗПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. Як ітиме купка дівчат, так треба кинутись на них, розпудити їх (Кв.-Осн., II, 1956, 239); // Звільняти з посад. Словник української мови в 11 томах