розпуджувати
розпу́джувати
-джую, -джуєш, недок., розпудити, -джу, -диш, док., перех., діал.
Лякаючи, розганяти кого-небудь.
|| Звільняти з посад.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпуджувати — розпу́джувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- розпуджувати — РОЗПУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., РОЗПУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. Як ітиме купка дівчат, так треба кинутись на них, розпудити їх (Г. Квітка-Основ'яненко); // Звільняти з посад. Завтра став інший старшинувати і – розпудить усіх старих служак (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- розпуджувати — РОЗПУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., РОЗПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. Як ітиме купка дівчат, так треба кинутись на них, розпудити їх (Кв.-Осн., II, 1956, 239); // Звільняти з посад. Словник української мови в 11 томах