розпустуватися

РОЗПУСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Захопитися пустуванням, пустощами.

— Пане директоре! — виступив один із їхнього гурту наперед, — що ваші студенти розпустувалися дуже — це правда (Вас., І, 1959, 244).

Значення в інших словниках

1. розпустуватися — розпустува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпустуватися — -уюся, -уєшся, док. Захопитися пустуванням, пустощами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпустуватися — РОЗПУСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Захопитися пустуванням, пустощами. – Пане директоре! – виступив один із їхнього гурту наперед, – що ваші студенти розпустувалися дуже – це правда (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах