розпутство

РОЗПУ́ТСТВО, а, с. Те саме, що розпу́ста.

[Степан:] Треба дітей дома вчити, то вони і в царській службі шануватимуться! [Xаритон:] Як його вчити? Таке розпутство завелося!.. (Кроп., II, 1958, 46);

— Ач, розвелося розпутства! Ач! Дивитися бридко (Баш, На.. дорозі, 1967, 183).

Значення в інших словниках

1. розпутство — розпу́тство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпутство — див. розпуста  Словник синонімів Вусика
3. розпутство — -а, с. Те саме, що розпуста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розпутство — РОЗПУ́ТСТВО, а, с. Те саме, що розпу́ста. [Степан:] Треба дітей дома вчити, то вони і в царській службі шануватимуться! [Харитон:] Як його вчити? Таке розпутство завелося!.. (М.  Словник української мови у 20 томах
5. розпутство — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева).  Словник синонімів української мови