Значення в інших словниках
-
розпутство —
розпу́тство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
розпутство —
-а, с. Те саме, що розпуста.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розпутство —
РОЗПУ́ТСТВО, а, с. Те саме, що розпу́ста. [Степан:] Треба дітей дома вчити, то вони і в царській службі шануватимуться! [Харитон:] Як його вчити? Таке розпутство завелося!.. (М.
Словник української мови у 20 томах
-
розпутство —
РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева).
Словник синонімів української мови
-
розпутство —
РОЗПУ́ТСТВО, а, с. Те саме, що розпу́ста. [Степан:] Треба дітей дома вчити, то вони і в царській службі шануватимуться! [Xаритон:] Як його вчити? Таке розпутство завелося!.. (Кроп., II, 1958, 46); — Ач, розвелося розпутства! Ач! Дивитися бридко (Баш, На.. дорозі, 1967, 183).
Словник української мови в 11 томах