розрівнювати
РОЗРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. Робити рівним, без ям, заглибин, пагорбів і т. ін.; усувати нерівності.
За бульдозерами, які розрівнюють площадку, йдуть екскаватори, які риють котлован (Роб. газ., 10.VII 1965, 2);
Розрівняєш грунт, пересолиш його вапном, угноїш та й сади вже що бажаєш (Стельмах, І, 1962, 142).
2. Робити гладким, прямим; розгладжувати, розправляти.
Кузьма пізно вночі приніс його [прапор] на гарячих грудях, розгорнув на ліжку і ніжно розрівняв зморшки (Петльов., Хотинці, 1949, 114).
Словник української мови (СУМ-11)